Опубліковано матеріали XIII Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Віртуальний освітній простір: психологічні проблеми», присвяченої 35-річчю незалежності України

Шановні колеги! Запрошуємо Вас до обговорення матеріалів XIII Міжнародної науково-практичної Інтернет-конференції «Віртуальний освітній простір: психологічні проблеми», присвяченої 35-річчю незалежності України:

на цій сторінці (під матеріалами) та у групі Facebook. Для того, щоб приєднатися до обговорення та залишати коментарі, потрібно авторизуватися через одну з наступних систем: Facebook, Twitter, Google, Disqus (або спочатку створити новий аккаунт в одній з них), після чого з'явиться можливість залишати повідомлення.

Конференцію проводить лабораторія кіберпсихології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України.

Голова наукового комітету конференції – Смульсон Марина Лазарівна, дійсна членкиня НАПН України, докторка психологічних наук, професорка. Голова організаційного комітету конференції – Назар Максим Миколайович, кандидат психологічних наук, старший дослідник.

Координатор конференції – Мещеряков Дмитро Сергійович, кандидат психологічних наук.

 Тематика конференції

• Проєктування та впровадження віртуальних освітніх просторів.
• Розвиток інтелекту й трансформація суб’єктності в умовах взаємодії з ШІ.
• Дизайн і фасилітація адаптивних освітніх екосистем у віртуальному просторі.
• Генеративний штучний інтелект і нейротехнології в індивідуалізації та ампліфікації дистанційного навчання.
• Психологія цифрового добробуту в контексті підтримки та розвитку.
• Психологічна допомога у цифрову епоху: від кризового консультування до формування колективної стійкості в умовах війни.
• Особливості протидії дезінформації та маніпуляціям у кіберпросторі.
• Психологія віртуальних спільнот: групова динаміка у децентралізованих мережах і віртуальних підтримувально-розвивальних просторах.
• Віртуальний простір у контексті воєнної дійсності та глобальної невизначеності.

Матеріали конференції: 

Ditiuk P., Meshcheriakov D., Nazar M., Redka I., Smulson M., Starkov D. The role of digital screening in determining the psycho-emotional state of the population of Ukraine in conditions of war and post-war recovery.

Franco C. When Help Is Hard to Seek: AI Chatbots as a First Step Toward Mental Health Support.

Meshcheriakov D. Digitalization of Psychoemotional Screening as a Tool to Overcome Mental Health Stigma.

Nazar M. M. Principles for the effective functioning of an AI-powered digital consultant providing psychological support in wartime conditions.

Volobuiev V. V., Volobuieva O. F. Peculiarities of the interaction between the teacher and t-group of future military professionals in a virtual learning environment in the period of war.

Ансович В. М. Розвиток комунікативної компетентності медичних працівників у віртуальному просторі воєнної дійсності.

Багрій Г. А. Роль цифрових технологій у забезпеченні безпеки критичної інфраструктури України.

Біла І. М. Методи діагностики життєстійкості в юнацькому віці.

Богданович Г. О. Недовіра як психологічний механізм протидії дезінформації у цифровому просторі.

Вернік О. Л. Щодо впровадження інструментів діджиталізації в навчальний процес у ЗВО.

Вознюк О. В., Горобець С. М. Позитивні та негативні наслідки впровадження штучного інтелекту та робототехніки у сфери людського життя.

Гуцол К. В. Наративна регуляція особистого досвіду молоді в умовах цифрової медіації травматичних подій.

Данченко І. В. Взаємодія з ШІ як проекція внутрішнього діалогу особистості.

Дубчак Г. М., Панфілова А. П. Психологічні чинники корекції інтернет-залежності у підлітковому віці.

Заіка О. М. Психологічні особливості розв'язання життєвих задач студентською молоддю в умовах цифрової невизначеності.

Зінченко О. В. Сучасні погляди на проблему інтернет-залежності у психології.

Кокун О. М. Психологічна самомобілізація як ресурс цифрових підтримувально-розвивальних просторів в умовах війни.

Корнєва А. В. Психологічна підтримка дорослих у кризових ситуаціях воєнного часу засобами цифрового середовища.

Кошіль А. І., Литовченко Н. Ф. Ціннісно-смислові засади суб’єктності.

Моцна С. Ю. Почуття гумору як механізм психологічного захисту особистості в умовах воєнного стану: теоретичні аспекти проблеми.

Петрощук Н. Р. Казкотерапія як метод психокорекції тривожності.

Пінчук О. В. Психологічна компетентність і медіагігієна як чинники стійкості та ментального здоров’я освітян в умовах війни.

Рибалка В. В. Психологічна структура властивостей особистості як модель для вибору і програмування функцій штучного інтелекту.

Рудницька С. Ю. Doomscrolling як форма дезорганізації наративної регуляції досвіду.

Смульсон М. Л. Інтелект людини і штучний інтелект: «порівняльний аналіз».

Старков Д. Ю. Проблема розуміння феномену нарцисизму в сучасних клінічних класифікаторах.

Федик А. О. Метакогнітивні засади проектування програми цілеспрямованого розвитку професійного мислення майбутніх офіцерів-прикордонників.

Хоменко Л. М. Цифрове середовище як ресурс розвитку життєвої компетентності внутрішньо переміщених осіб.

Хоменко Т. І. Психологічні контури підтримання психологічного благополуччя розлучених жінок в умовах інформаційного перевантаження.

Чепелєва Н. В. Ментальні ресурси особистості у віртуальному освітньому просторі.

Чорний А. М. Особливості психодіагностики емоційного стану майбутніх офіцерів-прикордонників у віртуальних навчальних просторах.

Шевцов А. Г. Ментальні репрезентації в концепції об'єднаного інформаційно-когнітивного простору взаємодії природного та штучного інтелекту.

Шиловська О. М. Смислова організація ментальних ресурсів особистості у цифровому просторі воєнного часу.

Шмалєй С. В., Редька І. В. Імплементація імерсійних інструментів в освітній простір безпекових та гігієнічних дисциплін.

Зарецька O. O. Національна ідентичність у воєнному контексті: смисловий аналіз.

Експериментальний розділ: тези доповідей за авторством або співавторством ШІ

На XIII Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Віртуальний освітній простір: психологічні проблеми» традиційно використовується спеціальний експериментальний розділ, присвячений тезам доповідей, згенерованим різними моделями штучного інтелекту (LLM). Цей розділ має на меті дослідити можливості та обмеження сучасних генеративних моделей штучного інтелекту у науково-психологічному пізнанні й комунікації. Процес підготовки матеріалів був стандартизований: людина-оператор пропонувала різним моделям штучного інтелекту підібрати 15 варіантів тем, відповідних тематиці конференції, обирала одну з них і за допомогою єдиного промпта отримувала повний текст тез. Такий підхід дозволяє порівнювати результати різних моделей за максимально наближених вхідних умов.

Важливо підкреслити, що штучний інтелект не вважається повноцінним автором наукових робіт. Усі матеріали цього розділу підготовлені за участю людини-оператора, який виступає відповідальним за вибір теми, визначення завдання та остаточне редагування. Штучний інтелект функціонує тут як потужний інструмент генерації тексту, а не як самостійний суб'єкт наукової діяльності, що сам ставить перед собою цілі, розробляє стратегії їх досягнення та досягає їх. Цей розділ відкриває дискусію про майбутнє співпраці людини та штучного інтелекту в науці.

ChatGPT (під керівництвом Максима Назара). Нейродизайн навчання: як кольори, звук і візуал впливають на запам’ятовування.

Claude (під керівництвом Максима Назара). Я чи алгоритм? Психологія авторства в епоху генеративного ШІ.

Copilot (під керівництвом Максима Назара). Мікронавчання у світі короткої уваги: психологічні та дидактичні засади ефективності.

Gemini (під керівництвом Максима Назара). Групова динаміка в децентралізованих навчальних екосистемах: від «цифрового натовпу» до мережевої фасилітації.

Grok (під керівництвом Максима Назара). Симбіоз розуму: як генеративний ШІ трансформує суб’єктність учня від споживача знань до співавтора реальності.

Le Chat (під керівництвом Максима Назара). Етика штучного інтелекту в освіті: де межа між допомогою та залежністю?

Perplexity (під керівництвом Максима Назара). Віртуальний клас як середовище підтримки чи стресу: що вирішує якість взаємодії.

За зміст і виклад матеріалу тез, а також за його несекретність, несе відповідальність автор(и).